Як Іван Франко популяризував вишиванку й створив новий стиль моди

12.03.2020

                         «Як Іван Франко популяризував вишиванку й створив новий стиль моди»

   Іван Франко – легендарний український геній, чия творчість крокувала поза межами часу. Значимість його фігури для розвитку українського слова й самобутності української культури переоцінити неможливо, та чи відомо вам, що внесок Франка був вагомим не тільки для української літератури, але й для української моди? Більше того, що як ми скажемо, що мода на поєднання української вишиванки з одягом іншого формату отримала свій рушій саме з помислу письменника?

      Все почалось в 1870-х роках, коли мистецтво української вишивки світ побачив завдяки альбому із зібранням і систематизуваннями українського орнаменту письменниці Олени Пчілки, який вона видає в Парижі в 1876 році. Тоді як вишивка була постійним атрибутом простих українців, інтелігенція поводилась з національним вбранням вкрай обережно, адже через вишиту сорочку можна було з легкістю потрапити до буцегарні. Ідея Івана Франка розмежовувала можливі наслідки – саме він був одним з перших українців, які одягали вишиту сорочку під піджак. Поєднання з костюмом-трійкою сміливо називають європейським. Тоді про Франка писали: «…відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток». Та чи свідомо Іван Якович пішов назустріч зміні моди?

      Перш за все варто висвітлити гучну національну причетність Івана Франка. Він – патріот та націоналіст, який все життя боровся за українське. Вагомим чинником ставала й бідність поета – вишита сорочка була недорогим і стильним варіантом з великою значущістю. Син Івана, Петро, писав про батька:

«Майже завжди носив вишиту сорочку».

Згадки про вишиванки Франка можна знайти й в українського письменника, його сучасника, Івана Яцківа:

«Святковий одяг Франка завжди був темно-синім і до нього вишиванка».

Наступним чинником носіння вишиванки стала родинна традиція:

«Так як його мати та члени родини носили прекрасно вишиті сорочки, так і він на ціле життя лишився вірнім традиції свого народу».

Одним з основних виступає чинник дослідницько-етнографічний. Адже Іван Франко багато писав про українську вишивку, класифікував її як за етнографією, так і за манерою, насиченістю, традиціями, що породились за місцезнаходженням. Варто зазначити, що Івана Яковича ще з дитинства називали «мужицьким сином» - таким прізвиськом він називав себе й в своїх віршах. Проблема в тому, що тогочасна інтелігенція не була близькою з народом. Здавалось, між ними існує прірва. Утім, з часом прірва зникала, інтелігенти все частіше вбирались в національне вбрання, щоб мінімізувати різницю між ерудитом і простим хлопом. Іван Франко зумів поєднати всі «за» і «проти» воєдино, демонструючи, що простий виходець з народу також може бути інтелігентом.  

     У вишиванках Івана Франка можна побачити на безлічі фотографій, а також на багатьох картинах й інших предметах мистецтва того часу. Улюбленим орнаментом Франка був бойківський – з ним він, як ми писали вище, зображений на багатьох портретах. Не була байдужою до мистецтва вишивки й дружина Франка – Ольга, яка як цікавилася вишивкою, так і вишивала сама.  До нашого часу збереглись дитячі знімки малих Франчат, на яких вони всі, як один, в вишиванках. 

     Як бачимо, традицію носіння вишиванок Іван Франко передав своїм дітям, а ті успішно продовжили її. Колекція вишиванок родини письменника збереглась до наших днів. Найчастіше Івану Яковичу вишиванки дарували інші письменники й інтелігенти – Олена Пчілка, Ольга Кобринська, Уляна Кравченко. Найціннішим експонатом вважають білу вишиванку, подаровану Франкові Христиною Алчевською, її каменяр одягав тільки на урочисті заходи й великі свята. За злою насмішкою долі, Івана Франка поховали в чужій сорочці. Виявилось, що для поховання в письменника не було жодної доладної вишиванки, тож сорочку довелось зичити.

Популяризуючи українську вишиванку, Іван Якович Франко створив новий стиль моди, який все більше розростається в сьогоденні.