Тканина рівномірного переплетення для вишивання одягу під вишивку. На цій тканині можна вишивати без накладної канви. В 10 см - 60 хрестиків. 100% бавовна. Найчастіше у роботі застосовується домоткане полотно 30.
Ми використовуємо домоткане полотно Коломийської фабрики та фабрики «Онікс» (м.Луцьк)
При пранні рекомендуємо 30-35С, при температурі понад 50С – дана тканина має властивість незначної усадки.
Часто габардиновий матеріал використовується для виготовлення верхнього одягу. Роблять його з вовняної пряжі. Для виготовлення пряжі застосовується переважно тонка вовна овець-мериносів. Волосся їх відрізняються тим, що вони набагато тонше, м’якше і легше, ніж у звичайних. Однак габардин можуть виготовляти і з іншої сировини: хімічні, шовкові, бавовняні волокна.
Льон – тканина тонша за домоткане полотно, може бути зовсім тонкою, напівпрозорою. Теж надзвичайно корисна для здоров’я людини. Льон – вологовбирна, міцна, прохолодна, приємна тканина, захищає від ультрафіолету на 20 – 40 %. Але, при носінні льон зминається, кого це не засмучує, льон носити – одне задоволення!
Для роботи використовуємо льон українських виробників, а також білоруський льон.
Шляхетний, святковий, дивовижний, - це перше, що хочеться вимовити при дотику до цього матеріалу. Його поверхня покрита щільним ворсом. Він неймовірно гарний приголомшливою грою світлотіні. Оксамит зберігає унікальну глибину кольору, здатну спалахнути несподіваними переливами.
Досить щільна основа пояснює прекрасні здатності тканини до вишуканої драпіровці. Матеріал не мнеться у виробах і не потребує прасування. За шовковому ворсу зручно вишивати срібними або золотими нитками. Самі парадні одягу монархів і вищих церковників, починаючи з доби середньовіччя, шиються з дорогих оксамитових тканин.
Справжній, історичний оксамит виготовляється з 100% шовку. У сучасному виробництві для здешевлення матеріалу без втрати ефектності можуть застосовуватися різні типи тканин для основи і ворсу. Це надзвичайно актуально при виготовленні дорогих штор. Сучасні технології дозволяють виготовляти оксамит з бавовни, вовни і віскози.
Чоловіча вишиванка, схеми для якої так затребувані – нині модна річ. Колоритні українські сорочки знаходяться на піку актуальності. Сучасні українці спокійно поєднують їх з повсякденним, діловим і навіть спортивним одягом, що виглядає досить креативно.
Звичайно, купити вишиванку зараз легко, але якщо ви вирішили зробити її самостійно, вам знадобляться деякі навички та схема вишивки чоловічої вишиванки. Зараз в мережі за запитом «чоловіча вишиванка схеми» легко відшукати матеріал, так що з цим не повинно бути проблем. Багато які зі схем можна скачати безкоштовно. В основному це скан-копії газет, журналів та книг.
Також є оригінальні схеми, які можна придбати. Багато візерунків перегукуються. Оскільки всі вони представляють український народний стиль, їх можна комбінувати.
Українські вишиванки мають тривалу історію. Матеріалом для їх пошиття служило домоткане полотно. Спочатку вишитий одяг вважався святковим, ошатним, але пізніше вишивати різні візерунки стали і на повсякденних речах.
Основним призначенням вишивки було декорування одягу, але додатково до цього схема вишивки чоловічої вишиванки, а точніше сам орнамент мав ще й магічне значення, він повинен був оберігати того, хто носив такий одяг.
Символи наносилися на одяг не просто так. Схема вишивки чоловічої вишиванки містить такі символи, як хрести, ромби, восьмикутні зірки, що означають мужність, захист, могутність. Також застосовувалися і стилізовані малюнки рослин, що символізували молодість, життя, силу, багатство. Кольори і мотиви орнаментів, особливості композицій передавалися нащадкам і ставали традиційними.
Чоловіча вишиванка, схеми для якої передавалися з покоління в покоління, могла означати статус людини, її приналежність до певного роду і навіть склад її сім'ї: майстринями розшивалося символічне родове дерево, в якому кожна деталь відповідала якомусь родичу. Українська вишивка, подібно єгипетським ієрогліфам, несе в собі вікову мудрість і багате значення. Нинішні рукодільниці, долучаючись до давніх традицій, виготовляють оригінальні сорочки, вишиваючи на них народні візерунки і старовинні символи з глибоким змістом.
Якщо ви хочете порадувати і здивувати свого коханого чоловіка, то подаруйте йому вишиванку ручної роботи з українською захисною символікою, яку виготовите своїми руками, або ж можна купити чоловічу вишиванку у українських майстринь.
Українську вишиванку здавна вважають національним одягом і народною гордістю, протестом проти існуючої культури мас і станом української душі.
Мода на наші етно-вишиванки множиться по всьому світу так, що навіть виготовлення наших вишитих сорочок налагоджено потоком у Китаї та Туреччині. У нас в Україні сорочки вишивають майстрині вишивальниці з усіх регіонів, які володіють різними старовинними техніками рукоділля, тому у вас є можливість купити вишиванкуексклюзивну і якісну.
Також поряд з білою класичною вишиванкою в моду увійшли чорні чоловічі та жіночі вишиванки з різними геометричними й рослинними орнаментами.
Існує думка, що чорна вишиванка тягне біду, бо чорний – це колір трауру й печалі.
Інтернет-магазин «Vyshyvka-ua» вирішив копнути глибоко в історію і розібратися в цьому питанні. Чи символізує чорна вишиванка печаль і прикрощі або ж це всього лише інтерпретація народної української сорочки в наш час? Чи носили наші предки чорні вишиванки і яку енергетику вони мають?
У давні часи більшість сорочок вишивали на білому тканому з конопель полотні. Білий колір вважається символом сили і життя, чистоти і світлої енергії, а також символом Бога Отця. Наші предки вірили, що ті, хто носить білу вишиванку, притягують до себе удачу, і вона позитивно впливає на здоров'я духовне і фізичне. Білим сорочкам вишиванкам, з візерунком білим по білому, віддавали перевагу молоді дівчата – така сорочка підкреслювала чистоту і красу дівчини і мала захисні властивості від усього недоброго i зурочення.
Чорні вишиванки вважалися символом знань та мудрості, землі та багатства. Більше того, наші старожили вірили, що чорний колір тканини поглинає інформацію та енергію сонця, тому передавалися такі вишиванки від батька до синів і онуків. Разом з чорною вишиванкою батько передавав синові свій життєвий досвід і знання. Звичайно ж у багатьох джерелах можна знайти інформацію про те, що чорний – це колір смерті, жалоби і втрати близьких людей, тому що він похмурий і непомітний. Але ні в якому разі чорні вишиванки і візерунки не несуть погану енергетику, а лише в залежності від ситуації можуть бути символами печалі і суму за рідними людьми. Так само з вищевикладеного ми можемо почерпнути, що людей ховали і у весільних сорочках, а не в чорних, тому чорний колір – це класика і гарний смак.
Чорних вишиванок звичайно ж було набагато менше ніж білих. Переважно їх носили на Поділлі. Та й в інших областях України чорні сорочки теж одягали. У деяких районах чоловічі чорні вишиванки навіть одягали на весілля наречені.
Такі чорні сорочки на весілля, вишивалися кольоровими нитками з різними орнаментами і ні в якому разі не чорними нитками по чорному. Вишиті чорними нитками по чорній тканині сорочки вишиванки призначалися тільки для померлих. Тому можна сміливо носити чорні вишиванки з кольоровими вишитими візерунками і виглядати стильно і красиво у своєму улюбленому кольорі.
Важливо відзначити, що крім класики поєднання червоного і чорного кольорів у вишивці, популярними були також і сині тони, і вишивка зеленого кольору, що символізує зростання і народження, тому зеленим вишивали траву і листя і всяку природну зелень. Користувалися популярністю також і золотисті, і жовті кольори ниток для вишивання, які символізували багатство і достаток, а також сонце, як життєдайну енергію.
Є згадки, що чоловічі чорні вишиванки були затребувані в період Другої світової війни у повстанців української армії. Просто білі сорочки були непрактичними, бо дуже швидко бруднилися, а солдати під час війни захищали свої позиції в окопах. Також у білій сорочці солдата було простіше помітити і захопити, саме з цієї причини солдати УПА одягали чорні чоловічі вишиванки, які захищали їх фізично й оберігали духовно.
Існує стара відома пісня про повстанців, з назвою "Чорна вишиванка". “Чорна вишиванка”.
У багатьох регіонах чорні вишиванки носили в основному літні люди, бо вони були хранителями мудрості і знань багатьох поколінь. Літні хранителі народних традицій та обрядів одягалися в непомітні наряди з вишивкою в приглушених тонах.
Для них не існувало якихось спеціальних візерунків, намагалися лише уникати яскравих ниток, вишивали нитками пофарбованими в гречаному лушпинні або корі дуба. Здебільшого використовували для вишивки просто чорні або білі нитки. Чорні вишиванки важливо одягати людям похилого віку, тому що вони акумулюють енергію, яка необхідна для того, що б передати свою мудрість і знання наступному поколінню.
Чорно-білі орнаменти потрібно вважати такими, що ділять між собою спільний простір. З енергетики чорний – колір, що поглинає енергію, білий – здатний випромінювати. І коли уважно поглянути на таку вишивку, то здається що вона пульсує. У Центральній і Лівобережній Україні робили вишиванки «на смерть» – щоб і на тому світі захистити свою душу. Вишивали переважно білим кольором або приглушеними кольорами. В роботі не використовували мереживні техніки, щоб структура полотняної тканини не змінювалась та «щоб на тому світі черв'яки душу не точили». А на заході України було заведено ховати людей у весільних вишиванках «щоб душі дружини та чоловіка могли зустрітися і на тому світі».
Енергетика білої і чорної вишиванки однаково позитивна, так що ви можете спокійно вишивати на чорній тканині жіночу або чоловічу вишиванку або купити чорну вишиванку і носити її. Перевагою чорного кольору є ще й практичність, він більш універсальний і не так помітно, коли сорочка брудниться. А ще чорні вишиванки – це модно!
Євро сітка являє собою м'яке, еластичне полотно, яке виткане з дрібних осередків. Тканина виробляється за новаторською технологією. Даний факт підкреслює її належні споживчі властивості. Цей тонкий, міцний, напівпрозорий матеріал містить стрейчеві волокна, тому він рівномірно розтягується, облягаючи фігуру. 100% поліестер.
Звичайно можна змінювати колір вишивки та колір тканини.
Догляд за вишитими виробами
Як через деякий час буде виглядати ваше виріб, залежить, в першу чергу, від якості тканини, з якої воно пошито. Вишиті вироби довго мають привабливий вигляд і не пошкоджуються так, як зображення, нанесені за допомогою інших технологій (друк на тканині, батик, вишивка бісером і т.д.) Але для збереження первозданного зовнішнього вигляду виробів з вишивкою необхідний правильний догляд за ними.
На час залишимо лірику осторонь і повернемося до реальності. Сьогодні ми будемо говорити, як доглядати за вишитими виробами.
ПРАННЯ
Можна чи не можна? Віддавати чи в хімчистку? Це питання, які ви не раз собі задавали або ще поставите. Є люди, які віддають в хімчистку одяг, на ярлику якої написано прати при 60 С в пральній машині. А є люди, які стирають в машині то, на чому написано «не стирати і не« хімчисто »під страхом смерті». Я б не наважилася прати замшу або шкіру і не ризикнула б зробити це з оксамитом. Але знаю щасливчиків, які з легкістю закидають в машину черевики з нубуку, і з надією, що вони розваляться, засипають порошок, виставляючи при цьому максимальну температуру. Відкривають в належний час машину, а черевички-то цілі та неушкоджені і краше нових! Резюме - якщо в хімчистці у вас є вірний чоловік, то шкіру, замшу і оксамит несіть туди. Якщо там працює колишня дівчина вашого нинішнього хлопця, то краще періть будинку. Особисто я рекомендо прати вишиті речі вручну, в ледь теплій воді. У літературі пишуть при Т 60oС, але чи бачили ви пралю з термометром для води? Я - ні. Іноді буває, що, виправши пару раз вишиту річ вручну, розумієш, що тканину міцна, нитки якісні і далі наважується прокрутити в машині. Не рекомендується вишиті місця на виробі терти і викручувати. Оскільки питання про прання вишитих речей - це в першу чергу питання про прання конкнетного матеріалу, наведу загальні рекомендації з прання для різних типів тканин:
Льон: Льняні речі мало брудняться, що не ворсяться, прекрасно вбирають вологу і при цьому швидко висихають. Лляне полотно відрізняється особливою міцністю. До шляхетних властивостям льону відносять його сильну сминаемость. Лляні полотна можна кип'ятити. Температуру прання вибирають в залежності від обробки тканини. Кольорове полотно стирають при температурі 60 градусів. Вироби з льону після прання можуть дати усадку (якщо тканина перед пошиттям була продекатірована) до 15%.
Бавовна: Вироби з бавовни дуже міцні, добре переносять вплив високих температур. Особливість бавовни - його прекрасна здатність вбирати вологу. Недоліками бавовни називають його високу сминаемость і сильну усадку при пранні. Бавовна довго сохне після прання. Білі бавовняні рушники та постільну білизну можна прати в машині при максимальній температурі, кольорове білизна - при температурі до 60 градусів, тонке кольорове білизна - при температурі до 40 градусів. Для прання білої білизни використовують універсальні миючі засоби, для кольорового - м'які миючі засоби і засоби без відбілювача. Бавовняні речі можна сушити і в машинному сушінню, але треба пам'ятати, що при цьому вони можуть дати велику усадку. Вироби з облагораживающей обробкою раджу розвішувати для просушування мокрими.
Віскоза: Віскозне волокно при різній обробці своїм блиском і щільністю може нагадувати шовк, бавовна або навіть шерсть. На віскозному волокні виконують навіть характерні для льону потовщення нитки. Вироби з віскози добре поглинають вологу, але в мокрому стані втрачають міцність, тому вимагають особливо дбайливого прання. Вироби з віскози перуть з використанням м'яких миючих засобів, вручну або в пральній машині при температурі не вище 30-40 градусів. Виріб не рекомендується викручувати або віджимати в центрифузі.
Термін виготовлення 10-20 днів. Все залежить від складності вишивки та пошиття. Якщо потрібно швидше вказуєте свої терміни і ми постараємося виконати в термін.
Так можна. Для такого замовлення вказуєте свої індивідуальні мірки.
Так можна. Ціна залежить від складності візерунку.
Символи Сонця і Води
Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду - дві основні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії - сонячну і водну. Восьмикутний квітка або розетка позначає Сонце, а малюнок у вигляді згорнутого вужа - Воду.
Основним символом будь-якої вишивки рушника можна назвати Материнським символом. Він виглядає як восьмикутна квітка чи зірка, навколо якої символічно зображена квіткова гірлянда. Гірлянда прославляє Мати, її основну роль у продовженні та збереженні сім’ї та роду.
На рушниках, вишитих в центральній частині України та на Поділлі, часто можна побачити орнаменти із зображенням листя хмелю. Така символіка вважається молодіжною. Вона позначає любов, молодий запал і активний розвиток. Елементи орнаменту, який зображує хміль, нагадують символ Води та Грона винограду, так як значення символ хмелю несе в собі і частину їх значення. Його прийнято вважати весільним символом, що відображує течію життя і молоду сім'ю.
Ружу завжди любили в Україні, вважали її квіткою Сонця, а її червоний колір нагадував колір крові - символу життя. Орнаменти, що включають квіти і листя троянди, являють собою, в основному, замкнуту смугу у вигляді вінка, що не має початку і кінця, що позначає нескінченність життя з постійним відродженням. Якщо вінок з троянд зображувався символічно, у вигляді геометричного візерунка, то троянди могли зображати зірки, зібрані в нескінченному небесному просторі.
Калина - оберіг української родини. Це красиве деревце з цілющими квітами і плодами висаджувалось в кожному українському обійсті. Вважається, що її назва походить від старослов'янського слова «коло» - так називали слов'яни Сонце. Соковиті червоні ягоди калини, зібрані в багаті важкі грона, є символом здорового і безсмертного роду. Українки щедро розшивали весільні рушники, жіночі і чоловічі вишиванки чудесними яскравими червоними кетягами калини.
В язичницькі часи бог Перун був найголовнішим, грізним і сильним богом. Його символом був дуб. З тих пір дуб вважається символом чоловічої енергії, міцної життєвої сили, непереможності. Одяг, рушники та предмети побуту чоловіків обов'язково прикрашалися орнаментом із зображенням дуба, що надавало українським чоловікам сили і мужності для захисту свого роду.
В Україні завжди вірили в магічну силу маку, що захищає сім'ю і господарство від лихого ока і різних бід. Освяченими у церкві насінням маку обсипали хату, подвір'я, домочадців і домашніх тварин. Червоний колір пелюсток квітки символізував кров загиблих героїв на полі брані. Орнамент у вигляді квітки маку, коробочок з насінням, листочків символізує його захист від злих сил або пам'ять про загиблих воїнів - членах сім'ї. Дівчата з сім'ї загиблого воїна носили віночки, сплетені з семи квіток маку, що означало їх обіцянку берегти і продовжувати свій рід.
Одним із сильних і дієвих оберегів в українській вишивці являє собою орнамент, який зображає вазон з квітучою рослиною, птахами, і Берегиню - крупний казковий квітка або фігура жінки. Цей символ означав оберіг, зцілення, очищення від зла, охоронну магію. Вишивали його червоними нитками, додаючи чорні. Червоний колір традиційно символізує сонце, а також вогонь, що очищає від злих сил.
Орнамент з виноградом поширений по всій центральній Україні. У київській, полтавській, чернігівській областях традиційно прикрашають вишиванки та рушники великими гронами винограду. І це не дивно, адже виноградний орнамент символізує створення сім'ї, її благополуччя і красу. Гроно винограду нагадує родовідне дерево із здоровими і численними членами роду.
Лілія - символ жіночності
Дуже ніжна та крихка квітка лілії вважається символом дівочої невинності, чарівності та краси. Дуже зворушливо виглядає сам орнамент з ліліями, в якому можна побачити пару лебедів - символ щирої любові і вічної вірності. Лілія зображується в потрійному вигляді - квітка, листочки і бутон. Вона символізує народження всього живого, розвиток та безперервність. Лілія уособлює жіночу енергію, яка є символом Води. Це відбилося в старовинному назві лілії - «крін». В українській мові йому співзвучно слово «криниця», що означає колодязь. Знаком води в орнаменті з ліліями може бути зображення крапель роси над квіткою.
Правильний геометричний орнамент, що складається з великої кількості зірок, нанесений на рукава вишиванок або краю рушників, символізує сталий порядок і гармонію, що панують у Всесвіті і в житті кожної людини.
Символічні ромби
Ромби можна назвати найбільш поширеним видом орнаменту у вишивці слов'янських народів. Звичайно, і в українській народній вишивці ромби займають значне місце серед усіх символів - оберегів. Орнаменти з ромбами були сильним захисним оберегом, приносили удачу. Згідно древньої слов'янської культурі, ромби представляють богиню Землі, яка сприяє родючості. Таке значення цього символу сприяло його великому розповсюдженню та активному використанню в орнаментах етнічного одягу слов'янських народів. І зараз можна бачити прекрасні вишиванки на українцях, розшиті дивно багатими на фантазію орнаментами, в основі яких використовується символіка ромба.
Так можливі. Уточнюйте за телефонами
(097) 622 70 81
(095) 700 11 79
(095) 700 11 79
1. Обхват грудей – перша мірка, з якої починається пошиття чоловічої вишиванки.
2. Ширина сорочки – знімайте мірки по готовій сорочці, яка зручна в носiннi.
3. Ширина спини – ця мірка знімається по спині горизонтально під руками. Як пошити вишиванку чоловічу, не знаючи ширини спини?
4. Довжина плеча, яку вимагає крiй чоловічої сорочки вишиванки, замiрюється від шиї до суглоба, де плече переходить в руку.
5. Довжину рукава заміряють, зігнувши руку в лікті – від плеча до лінії зап'ястя.
6. Обхват руки – це окружність найширшої частини чоловічої руки.
7. Обхват зап'ястя. Замір проводиться навколо найбільш тонкої частини руки.
8. Довжина виробу – від шиї до низу сорочки. Найпростіше це зробити за наявною сорочкою – це полегшить пошиття чоловічої вишиванки.
9. Зрiст. Чоловіча вишиванка своїми руками, викрійка для якої робиться вами, може бути пошита і без урахування зросту, якщо ви і так визначилися з довжиною сорочки.
10. Для чоловіків нестандартної комплекції необхідна ще й така мірка, як обхват стегон, в тому випадку, коли стегна ширше, ніж груди.
Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.
В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.
Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.
В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.
Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.
Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. І хоч чітких меж використання певної техніки вишивки ніколи не було (бо люди, спілкуючись, передавали, навчали одне-одного особливостей ремесла свого краю) та все ж спробуємо виокремити ті головні риси, які відрізняли кожну область від іншої.
Вишивки Івано-Франківщини прикрашають чіткі геометричні фігури, які часто з`єднуються в одну широку лінію, утворюючи динамічний орнамент. Старовинними місцевими техніками є “колення” і “кручення”, які є досить складними у виконанні. На Івано-Франківщині завжди пишно декорували рукави. На одній сорочці поєднували багато технік вишивання: від “білих по білому” до “писаних” – суцільно “замальованих” нитками елементів. Особливими є вишивки села Космач. Яскраві жіночі сорочки з горизонтальними уставками, на яких переважає красива осіння гама. А от снятинські сорочки славились “рукавами-червонянками”, вишитими бавовняними нитками. Цікавими були покутські вишиванки. Чого варті лише місцеві назви візерунків: кучері звіздаті, чубаті, вусаті цілі, клинчасті головочки, зерняткові, чубаті, черковці, сливкові…
Волинська вишивка проста та вишукана водночас. Для цього краю характерним є ритмічне повторення різних геометричних фігур: зірок, ромбів, ламаних ліній. Дрібні елементи, що вписувались один в одний, переплітаючись, утворювали гармонійний візерунок. З усіх кольорів переважав червоний, також вишивали синім і чорним. Суто західноволинським прийомом було розміщення вузької смужки вишивки на згині рукава при манжеті. Крім хрестика, поширеним було занизування – дуже давня техніка, що імітує човникове ткацтво, створюючи чіткі та прості композиції.
Львівська вишивка має свою особливість: білий простір між елементами малюнка, завдяки чому сорочка виглядає прозорою і легкою. Львівські вишивки, виконані переважно хрестиком та стебнівкою, нагадують тонке мереживо. Дрібна павутинка квіток чорного кольору, поєднаного із червоним, жовтим, зеленим та синім. Яворівський район мав свою унікальну техніку: дрібні елементи складали з окремих фігурок: сосонок, клинців, кривульок…, вишитих різнобарвними нитками: блакитною, синьою, зеленою. У жіночих сорочках вишивали манжети рукавів та самі рукави, на грудях робили невеличкий виріз.
Закарпатська вишивка – це дуже різнобарвна та густа вишивка – традиційними тут були більше десятка кольорів. Чи не кожне село тут мало свою «улюблену» гаму: від чорно-фіолетової та вишневої до зелено-голубої. Якщо червоний поєднувався з чорним – при цьому один колір обов`язково виділявся. Найпоширеніші техніки: низинка, кучерявий стіб, пряма та коса гладь… Основні фігури – ромб, який прикрашався іншими елементами – і так звані кривульки (зиґзаґ). Найдавніша закарпатська вишивка – це геометричні форми, та вже у ХХ столітті сюди проникають рослинні мотиви.
Найдавніші зразки вишивок, знайдені у цьому краї, були виконані одним кольором. Зооморфні мотиви вишивали білою гладдю чи дрібним хрестом, штаповкою, крученим швом. Використовували навіть срібні та золоті нитки, бісер, шовк, вовна, металеві блискітки. Характерна вишивка Заставнівського району – це поперечні смуги (2-7) дрібних геометричних елементів. Поширені жовті та світло-зелені кольори. У Кіцманському районі вишивали досить великі рослинні візерунки, зокрема букети руж; зустрічалися також птахи.
У вишивці домінували прості геометричні візерунки червоного кольору з добавкою синього. Жіночі сорочки часто вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом. Червоною ниткою на білому-сірому тлі льняної полотнини. Характерні вишивальні техніки занизування, верхоплут, настилування. Вишивка цього регіону — вишукано проста та чітка за композицією. Домінуючим є найдавніший монохромний (одноколірний) геометричний орнамент.
У більшості районів Тернопільщини майстрині віддавали перевагу геометричним узорам. Насичені темні кольори. Особливо на Борщівщині – регіоні, який прославився на весь світ саме своїми унікальними вишиванками. Це зашиті повністю рукави із сильним переважанням чорного кольору (що символізує трагічні сторінки історії краю), також поздовжні косі смуги з повторюваними елементами. Також мотив калини – один з улюблених на Тернопільщині. Ягідні галузки часто зображали між двома пташками. Типовою тут була вишивка вовняними нитками. Тернопільські візерунки чіткі, контрастні, з об`ємними елементами.
Якщо розглянути сорочки межі XIX–XX століть – на них побачимо переважно чорно-червоні кольори (у чоловічих) та різнокольорові квадрати (на жіночих). І чоловіки і жінки носили вишиванки з комірами. Ці деталі одягу обов`язково прикрашали візерунками. Вирізняє Харківщину від інших регіонів те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний для Харківської губернії мотив вишивки — «Дерево життя». Під мотивом «Дерева» знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.
Відомо, що вишиванки Східного регіону мають переважно рослинні орнаменти. Особливістю луганських вишивок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Традиційним є поєднання різних за фактурою ниток, що також також додає рельєфності візерунку. Тут здавна вишивали хрестом і гладдю. Вміння вишивати на Луганщині передавалось із покоління в покоління. Цікаво, що народному ремеслу навчали дівчаток вже дошкільного віку. Бо, за традицією, на день сватання у юнки мало бути не менше 12-ти вишитих рушників.
Стародавніми класичним техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Вишивки хрестиком здебільшого геометричні, а також рослинні, що набули геометричного характеру. Дослідники, які розглядали найстаріші колекції вишивок Дніпропетровського краю, говорили: “Такого розмаїття ромбів, хрестів, косих хрестів, свастик, зірок, трикутників, квадратів, їх поєднання, вписування одних елементів в другі.., важко собі уявити.
Гама кольорів тепла вирізняє донецьку вишивку від інших. В ній багато сонця. В ній більше червоного, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому (білому) тлі. Якщо були рослинні мотиви – то це пишні квіти, цілі букети і дерева. Зображали й птахів. (На весільних рушниках, наприклад, птахи сприймаються як елемент чарівності, казковості). На Донеччині вишивали різними техніками, окрім хіба що яворівки і низинки. Кольори ниток, якими вишивали жіночі й чоловічі сорочки – традиційно червоний, чорний і білий. Оздоблювали рукави, рідше коміри та поділ.
Відомою на всю Україну була чоловіча так звана чумацька сорочка – з широкими рукавами, де вишивкою оздоблювався лише комір. (Цікаво, що такий рукав служив своєрідним прапором для подачі сигналу при переправі через дніпровські пороги). Чумацькі сорочки завжди добірно вишивалися. Комір здебільшого — лиштвою, пазуха — вирізуванням, а рукава вирізуванням з лиштвою. У Запорізькій області використовували всі основні геометричні фігури та їхні поєднання: кола (символи сонця) в середині яких розміщуються розетки, складені з ромбів; ромби можуть бути однією фігурою та поділені на частини, також з крапками посередині.
Для Полтавської вишивки характерна ніжна кольорова гама, пастельні тони. Найчастіше це вишиття білим по білому геометричних орнаментів (у народі асоціювалось із морозними візерунками), а також поєднання їх з рослинними. Щоб підсилити ефект – додавали нитки попелястих кольорів. Кажуть, саме полтавська вишивка є найскладнішою зі всіх українських. «Рідною» для полтавчанок здавна була техніка лічильна гладь (лиштва). Наприклад, жіночу полтавську вишиванку можна впізнати за дуже багатим, складним, та водночас ніжним за кольорами, «тонким» оздобленням рукавів.
Жіночі сорочки-вишиванки Сумщини — переважно полтавського типу. Вишивка білими нитками гладдю, вирізуванням, набируванням, використання різних видів мережок. Характерні тут також багатоколірні візерунки. Це ніжне вишиття дрібним хрестиком і напівхрестиком, а також рельєфне грубою ниткою. Вишивали геометричні та рослинно-геометризовані взори. Серед зооморфних мотивів переважали птахи: орли, лебеді, качки, голуби.
Вишивкам Херсонщини притаманний рослинно-квітковий орнамент. Він почав з`являтися на жіночих та чоловічих сорочках ще з середини XІХ століття. Одна з найпоширеніших ідеограм – “Світове дерево”, це образ прародительки – Матері-Землі. Частими були також символічні зображення тварин: зозулі, півня, коня та оленя. Старовинні херсонські сорочки часто вишивали чорними нитками. Побутувала на Херсонщині й вишивка білим по білому.
Кримські татарки теж любили вишивати. Природно, що їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти (які можна побачити й на народному верхньому одязі). Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку. Головні знаки, використовувані майстрами тут такі: жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал) — означає мінливість, динамічність, розвиток. Чоловічий — родове дерево — надійність, стійкість та сила. Гвоздика – літня людина. Тюльпани символізують молодих хлопчаків, а рози – жінок. Є також символ «марам», який досить часто зустрічається на вишивці і орнаментах, особливо головних покривалах і поясах з широкої вовняної тканини (учк’урах) – це «дерево життя».
Жіночі сорочки цього регіону України були особливими. Їх вирізняли чотирикутний виріз довкола шиї та вільні, без зборок у зап`ясті рукави. Сильно стилізовані рослинні мотиви. Це сосонки, дубове листя і шишки хмелю, різноманітні квіти та квітучі гілки. Цікаво, що такий елемент як лінія, що використовувався як розмежувальний компонент вишивки був символом землі або межі між добром і злом. Не менш популярними були зооморфні мотиви.
На старовинних вишивках Кіровоградщини збереглася символіка ранніх землеробів. Образ Великої богині, якій поклонялись трипільці. Зображалась у вигляді пташки і світового дерева. Також зустрічались такі цікаві символи як двоголовий орел – відображає чоловічу та жіночу сутність одночасно (звідси взяли для себе його росіяни). Пізніше поширеними були пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви з вазонами, квітами, листям, бутонами. Оригінальним був шов під назвою «солов’їні вічка», коли на полотні виколювались дірочки.
Черкащина – це дуже красива витончена вишивка, яка потребувала неабиякого вміння та великих затрат часу. Дрібні стібки утворювали складний переважно геометричний візерунок. Відмінним від решти регіонів тут було горизонтальне розміщення узорних ліній на рукавах жіночих сорочок. Свою особливу вишивку мало відоме село Суботів. Тут любили золотисті відтінки: від жовтого до вишневого. У південних районах Чернігівщини вишивали основним білим із дрібним вкрапленням червоного та чорного кольорів.
На Київщині вишивали дрібні геометричні та рослинні мотиви: зірки, квіти, виноградні грона. Для жіночих сорочок обирали червоні, жовті, сині кольори, підкреслені чорним. Київська вишивка була контрастною – на білому полотні рясніли насичені кольори червоно-чорних узорів. Ажурні мережки використовували і на жіночих і чоловічих сорочках. З часом більш поширеними ставали квіткові орнаменти. Ними прикрашали навіть чоловічі вишиванки, що виглядало як масивна нагрудна прикраса. Цікавою технікою володіли майстрині Іванківського району: візерунок, яким вишивали сорочку, спершу малювався на полотні, потім контур обводився чорною ниткою, а далі зашивався іншими кольорами.
Для цього краю характерні білі вишивки. Геометричний або рослинний орнамент вишивається білими нитками або ж із украпленням червоного і чорного. Виконується дуже дрібними стібками, що нагадує бісерні вишивки, характерні для чернігівських сорочок. Використовувалися дуже тонкі нитки, що вимагало від рукодільниць надзвичайної майстерності. Щоб підсилити загальну виразність вишивки, в ній використовували два або більше типів швів: наприклад, прозорі із гладдю. Дуже популярною була й ажурна вишивка.
На одеську вишивку мали вплив східноподільський, молдовський та румунський способи декорування. Поширеними тут були чорні геометричні мотиви. Уставкова вишивка у вигляді композицій з 2 чи 3 рядів, доповнених жовтими або червоними смугами. Часто використовувались мотиви церковної корони, хреста та двоголового орла. Одеська вишиванка кольорова. Загалом багатство барв українських сорочок збільшується з півночі на південь.
Техніки, які тут використовували найчастіше – це занизування та дрібний хрестик. З кольорів – поєднання синього із червоним та чорним. З геометричних фігур найпоширенішими були хрести, ромби, круги, зигзаги та особливо розетки. Ці фігури мали глибоке символічне значення, а оздоблена ними сорочка мала захищати господаря від негативного впливу. Та не менш популярні на Житомирщині квітково-рослинні орнаменти: найдавніші – барвінок і берізка, далі хміль, виноград, ружки, яблучка, листочки, які зустрічались й на інших предметах народної творчості (наприклад, писанках).
Велике багатство технік вишивання характерно для Вінницької області: низь, хрестик, вишивка штапівкою, настилання, верхошов (верхоплут), зерновий вивід, вирізування; різноманітні види чорних, білих і кольорових мережок. Більшість автентичних сорочок Вінничини оброблені саме низинкою. Поряд з основними швами застосовуються і допоміжні — вишивка штапівкою, шов «уперед голкою», контурні шви, якими обрамляють і з’єднують окремі елементи композиції. Темно-вишнева та червоно-чорна гами, де домінував чорний. Ритмічне чергування двох кольорів у квадратах. Улюбленим був колір стиглого жита у поєднанні із чорним. Додавали також невеликі зелені і жовті елементи.
В орнаментах подільських вишивок переважає один колір — чорний з великим або меншим украпленням червоного, синього, жовтого або зеленого. Найпоширеніші одноколірні (червоні і чорні) вишиванки, рідше — дво — і триколірні. Для Хмельниччини характерною була техніка вирізування. Геометричний орнамент із простих прямих, скісних, ламаних, зубчатих ліній. Строго геометрична низь.
Оплата здійснюється:
*Передоплата - шляхом внесення 100% або авансу вартості товару на картковий рахунок у будь-якому відділенні Приват банку за допомогою терміналу самообслуговування або у касі;
* Післяоплата - при отриманні товару у службі доставки. В цьому випадку Ви оплачуєте також і комісію за пересилання грошей згідно тарифів кур'єрської служби.
Обмін та повернення товару
Вироби які пошиті по індивідуальних замірах обміну та поверненню не підлягають. Обмін, чи повернення можливе в тому випадку, коли ви замовили річ із наявності. Робіть обдумані покупки.
Доставка
Відправлення замовлень відбувається кожного дня крім, неділі та святкових днів. Термін доставки Новою поштою складає 1-3 робочих дні в залежності від місця призначення . Для отримання посилки потрібно пред'явити номер товарно-транспортної накладної (відсилається Вам у формі SMS після відправлення замовлення), та підтверджуючий особу документ (паспорт, водійське посвідчення).
* Доставка компанією-перевізником "Нова Пошта". Товар відправляється на зазначений Вами склад у Вашому місті. Термін виконання доставки – 1-3 робочих дні.
* Доставка посилки поштової служби «Укрпошта». Термін доставки 2-5 робочих дні, вартість 10-25 грн. Доставка відбувається тільки по передоплаті.
* Доставка посилки закордон за допомогою поштової служби «Укрпошта» або іншими перевізниками за домовленістю, термін 10-30 днів, вартість потрібно уточнювати у кожному конкретному випадку. Доставка закордон відбувається тільки по передоплаті.
Важливо! Витрати, пов'язані із доставкою товару бере на себе покупець.
Замовлення
Замовлення Ви можете зробити безпосередньо на сторінці виробу. Для цього перейдіть на сторінку товару та натисніть «добавити у корзину». Після цього Вам потрібно буде вибрати спосіб доставки, спосіб оплати, та погодившись із умовами обслуговування заповнити особисті данні про Вас.
Протягом кількох годин наш менеджер зв'яжеться із Вами для уточнення замовлення та узгодження деталей доставки та оплати.
Якщо у Вас виникають питання по товару, доставці або замовленні просто зателефонуйте за номерами телефонів та зробіть замовлення менеджеру.
Важливо! Замовлення, які будуть розміщені у вихідні чи святкові дні будуть опрацьовані наступного робочого дня .
Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.